Олена Олегівна Сорокіна, начальник відділу юридичного забезпечення

На підставі аналізу судової практики, проведеної відділом юридичного забезпечення територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, за 2008 – 2011 роки можна зробити деякі висновки.

З кожним роком зростає кількість судових справ у яких позивачами виступають потерпілі внаслідок нещасних випадків на виробництві. Цей факт говорить про те, що зростає правова культура населення, що працівники знають свої права та намагаються їх захищати у спосіб, передбачений законодавством України.

Однак, почастішали випадки, коли суд закриває провадження по справі, посилаючись на абзаци третій та четвертий ст. 22 Закону України «Про охорону праці», а саме: у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

З одного боку, така позиція є порушенням ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, де вказано: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З іншого боку, в судових рішеннях цілком обґрунтовано зазначається, що законодавством України передбачена процедура оскарження актів розслідування нещасних випадків на виробництві, спонукання до розслідування тих нещасних випадків, щодо яких розслідування не проводилося взагалі. При цьому суд посилається не тільки на Закон України «Про охорону праці», а й на Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок).

Так, відповідно до п. 38 Порядку посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи,  яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування  про обставини та причини нещасного випадку чи приховання  нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення  розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Слід зазначити, що судова практика Верховного суду України щодо цієї ситуації не є однозначною. Так, є рішення, в яких суд приходить до висновку, що посилання на ст. 22 Закону України «Про охорону праці» та на Порядок є підставою для закриття справи, а в інших рішеннях суд посилається на ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України приходить до висновку, що справу необхідно розглядати.

В такій ситуації найбільше страждає потерпілий.

Отже, якщо з працівником стався нещасний випадок та він вважає, що його права порушені у нього є два шляхи: звернутися до відповідного територіального управління Держгірпромнагляду або звернутися з позовною заявою до суду.

Найбільш правильним вибором в такій ситуації буде звернутися спочатку до теруправління, а вже якщо і після цього працівник буде вважати свої права порушеними – звертатися до суду.

Чому треба зробити саме так? На це є декілька причин.

По-перше, строк розгляду звернення державним органом відповідно до Закону України «Про звернення громадян» 30 днів, а строк розгляду справи у суді у будь-якому разі буде довшим.

По-друге,  в результаті розгляду звернення можуть бути прийняті рішення, які в повній мірі захистять права потерпілого, та йому не буде  потреби звертатися до суду.

По-третє, в процесі розгляду звернення будуть перевірятися факти, викладені у ньому та буде надаватися відповідь, яка може бути потім надана до суду.

Таким чином, перед тим як подавати до суду позовну заяву, з метою ефективного та швидкого захисту інтересів, запобігання необґрунтованої втрати часу треба звернутися до відповідного територіального управління Держгірпромнагляду.